ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ГЛОБАЛЬНИХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН ТА РОБОТИ ВІДКРИТИХ СИСТЕМ ОХОЛОДЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ УКРАЇНИ

Олена Волошкіна; Ірина Кордуба; Олена Жукова

doi:10.32347/tb.2023.1-38.0202

Автор(и)

Олена Волошкіна Київський Національний Університет Будівництва і Архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-3671-4449
Ірина Кордуба Київський Національний Університет Будівництва і Архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0001-5135-8465
Олена Жукова Київський Національний Університет Будівництва і Архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0003-0662-9996

DOI:

https://doi.org/10.32347/tb.2023.1-38.0202

Ключові слова:

енергетичні об’єкти, температура вод охолодження, зміни клімату, ефективність роботи реактора

Анотація

данному дослідженні приводиться оцінка можливого впливу змін клімату на підвищення температурних показників води в джерелах, з яких здійснюється водозабір для відкритих технічних систем охолодження. Останніми роками спостерігається зниження ефективності роботи атомних реакторів на АЕС України в літні спекотні місяці року. На прикладі роботи ставків- охолоджувачів діючих АЕС зроблена оцінка взаємовпливу температурних показників повітря і температури поверхневих вод для охолодження. На основі моніторингових
температурних даних водойм-охолоджувачів АЕС України в різні місяці 2020 року, як одного з
найбільш спекотних років спостережень, були отримані рівняння кореляційних залежностей між
температурними показниками приземного повітря та температурою води для охолодження. В
програмному середовище OriginPro8, що широко використовується як промисловим стандартом
для збору та візуалізації даних зроблено кліматичний прогноз атмосферного повітря на території
України та встановлено прогнозну залежність підвищення води у водних об’єктах на період до 2160
р. Отримані прогнозні значення відносної сумарної ефективності роботи реакторів АЕС України
різні періоди до 2050 року, що свідчить про поступове зниження вихідної потужності в атомній
енергетиці України. Даний підхід до аналізу роботи ставків –охолоджувачів може бути прийнятним
для оцінки роботи теплових станцій та інших промислових об’єктів, що мають відкритий ставок-
охолоджувая та може слугувати підтримкою для прийняття управлінських рішень в умовах
глобальної зміни клімату та для для запобігання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на
об’єкті.

Посилання

Moyce W., Mujere N. (2017). Climate Change Impacts on Surface Water Quality. Environmental Sus-tainability and Climate Change Adaptation Strategies Copyright. Issue 2017, pp. 322-341. DOI: 10.4018/978-1-5225-1607-1.ch012 2. Snizhko S., Shevchenko O., Didovets Y. (2021). Analysis of the impact of climate change on water resources of Ukraine (full report on project results). Ecodia Center for Environmental Initiatives, 2021, 68 p. 3. Snizhko S. (2012). Assessment of possible changes in water resources of local runoff in Ukraine in the 21st century. Water management of Ukraine. No. 6 (102), pp. 8–16. 4. Zoning of the territory of Ukraine, according to the order of the State Hydrometeorology Committee of Ukraine of March 20, 1997 No. 14 "On the Terminology of the Territorial Division of Ukraine in Fore-casts and Warnings." 5. Ivanyuta S.P., Kolomiets O.O., Malinovska O.A., Yakushenko L.M. (2020). Climate Change: Impli-cations and Adaptation: An Analysis. report. Kyiv, Ukraine. 110 p.
Klett, M.G., Kuehn, N.J., Shoff, R.L., Weissman, W., and White, J. (2007). Power Plant Water Use and Loss Study, National Energy Technology Laboratory, Pittsburgh, PA. 120 p. 7. Migre R. (2002). Water consumption for electricity generation - the next half century. Research Institute of Electric Power. Water and sustainable development (volume 3), No. 1006786. 8. Vashchenko V.M., Korduba I.B., Kryska Y.M., Loza E.A. (2016). Analysis of the environmental safety of the cooling reservoir of the ChNPP in the conditions of an earthquake tornado. Environmental Sciences, No 14-15, pp. 5-10. 9. Korduba I.B. (2022). Nuclear and environmental safety of the world's nuclear energy at the stage of the fourth global energy transition. Global and regional environmental problems, No. 2 (26), p. 7-13. DOI: 10.31471/2415-3184-2022-2(26)-7-14 10. Rutberg, M., Delgado, A., Herzog, H., and Goniem, A. (2011). A General Model of System-Level Water Use in Power Plants and Its Application to Regional Water Use Assessment”, ASME International Mechanical Engineering Congress and Exposition, Denver, Colorado, 11-17 November 2011, ASME, New York, p. 67-75. 11. Nuclear energy is dirty energy (and does not fit into a “clean energy standard”). Electronic resource: https://www.nirs.org/wp-content/uploads/factsheets/nuclearenergyisdirtyenergy2014.pdf. 12. Ashwood A., Bharathan D. (2011). Hybrid Cooling Systems for Low-Temperature Geothermal Power Production. National Renewable Energy Laboratory, Boulder, CO. Report no. NREL/TP-5500-48765. 13. DiPietro, P., Gerdes, K., Nichols, K. (2009). Water requirements for existing and new thermal power plant technologies. National Laboratory of Energy Technologies, report no. DOE/NETL-402/080108. 14. Unsuitability Energy Balance and Annual Environmental Information Data (2010) US Energy Infor-mation Administration, Washington, DC. 15. Zhai H., Rubin E. (2010). Performance and cost of wet and dry cooling systems for pulverized coal power plants with and without carbon capture and storage. Energy Policy, 38 (10), 5653-5660. 16. Zhai H., Rubin E., Versteeg P. (2011). Water use in pulverized coal power plants with post-combustion carbon capture and storage. Environment, 45 (6), 2479-2485. 17. ECOFYS Netherlands BV (2014). Electronic resource: https://energy.ec.europa.eu/system/files/2015-04/Final%2520report%2520-November%25202014_0.pdf
Mohseni, O., Stefan, H., and Erickson, T. (1998) A nonlinear regression model for daily stream tem-peratures. Water resources research, number 2685-2692, p. 170–176.